Словник синонімів української мови. 2014.
перейняти — див. переймати … Український тлумачний словник
перейняти — [пеиреийн’а/тие] йму/, е/ймеиш; мин. н а/ў, н ала/; нак. йми/, йм і/т … Орфоепічний словник української мови
перейняти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
перехоплювати — I = перехопити 1) (брати собі те, що переміщається), переймати, перейняти 2) (захоплювати щось, призначене для інших), переймати, перейняти 3) (що припиняти на мить дихання, мову, викликавши спазму), переймати, перейняти, перетинати, перетяти,… … Словник синонімів української мови
попереймати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Перейняти, багатьох (неодночасно). || Перейняти, захопити багато чого небудь (про те, що рухається, пересилається і т. ін.). 2) Запозичити що небудь (про багатьох); запозичити багато чогось … Український тлумачний словник
переймати — I = перейняти (кого що зупиняти, затримувати, завертати назад); перепиняти, перепинити (зупиняти, ідучи назустріч / перетинаючи шлях); перехоплювати, перехопити (швидко / силою); перестрівати, перестрі(ну)ти, перестрічати (зустрівши); займати,… … Словник синонімів української мови
перебирати — а/ю, а/єш, недок., перебра/ти, беру/, бере/ш, док. 1) перех. і без додатка.Розбираючи, беручи в руки одне за одним, переглядати все чи багато чого небудь. || Сортуючи, відбирати придатне для вжитку. 2) перех. Доторкуватися до частин, складників… … Український тлумачний словник
переймити — перейму/, пере/ймеш, док., перех., діал. Перейняти … Український тлумачний словник
перейнятий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до перейняти. || пере/йня/то, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
перейняття — я/, с. Дія за знач. переймати, перейняти … Український тлумачний словник
